- обсікати
- [обс'іка/тие]
-а/йу, -а/йеиш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
обсікати
Смотреть что такое "обсікати" в других словарях:
обсікати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обсікати — а/ю, а/єш, недок., обсі/кти, ічу/, іче/ш; мин. ч. обсі/к, обсікла/, обсікло/; док., перех. 1) Відділяти що небудь, відсікаючи одне за одним. 2) діал. Обполювати … Український тлумачний словник
обсікатися — а/юся, а/єшся, недок., обсі/ктися, ічу/ся, іче/шся; мин. ч. обсі/кся, обсікла/ся, обсікло/ся; док. 1) тільки 3 ос., розм. Ламатися з кінців і випадати (про волосся). 2) тільки 3 ос., розм. Обтріпуватися по краях (про тканину, одяг). 3) тільки 3… … Український тлумачний словник
обсікання — я, с. Дія за знач. обсікати … Український тлумачний словник
обсікти — див. обсікати … Український тлумачний словник
осікати — а/ю, а/єш, недок., осікти/, осічу/, осіче/ш, док., перех. 1) розм., рідко. Те саме, що обсікати. 2) Різко зупиняти, переривати чиї небудь дії, намір, розмову і т. ін.; обривати, присаджувати … Український тлумачний словник
присікати — а/ю, а/єш, недок., присікти/, січу/, січе/ш, док., перех., рідко. Обрубувати, обсікати … Український тлумачний словник
